СПІВРОБІТНИКИ ВІДДІЛУ ДРУЖНО ЗІТХНУЛИ. ВОНИ ДУЖЕ ДОБРЕ ЗНАЛИ ЖІНКУ. КАТЕРИНА – МАТИ П’ЯТЬОХ ДІТЕЙ. І ВЖЕ ДВА РОКИ ЯК ПОЗБАВЛЕНА БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ. ВСІ ДІТКИ МАЛИ РІЗНИХ БАТЬКІВ, І ПРОЧЕРК В СВІДОЦТВІ ПРО НАPOДЖЕННЯ – ТАМ, ДЕ ЦІ БАТЬКИ ПОВИННІ ЗНАЧИТИСЯ
Робочий день у відділі соцзахисту починався о 9 годині. Але вже пів на дев’яту почала збиратися черга. Більшість з присутніх прийшли для оформлення дитячої допомоги. За матеріалами
Нарешті з кабінету прозвучало -Проходьте! – і перша в черзі жінка зайшла. Але вона і слова сказати не встигла, як двері відчинилися, і слідом зайшла ще одна дама. Хоча зайшла це напевно занадто, швидше завалилася, поширюючи навколо стійкий аромат пеpeгару.
Співробітники відділу дружно зітхнули. Вони дуже добре знали жінку. Катерина – мати п’ятьох дітей.
І вже два роки як позбавлена батьківських прав. Всі дітки мали різних батьків, і прочерк в свідоцтві про наpoдження – там, де ці батьки повинні значитися.
Дітей Катерина наpoджувала, і гроші на них отримувати не забувала. Забувала тільки дітей годувати, та одягати. Працівники опіки ходили до неї так часто, що діти вважали їх за родичів.
«Ви мені винні!» – Улюблена фраза Катерини. У підсумку позбавили гoре- матусю батьківських прав, коли наймолодшому було всього тиждень від наpoдження.
-Катерино, навіщо прийшла? -Світлана Іванівна, начальник відділу допомоги, кинулася відкривати вікно.
-Як це, чого прийшла? – Катерину закинуло так, що вона ледь не перевернула тумбочку з документами.-Наpoдила ось. Виплату оформити треба.