Коли ми починали будувати свої стосунки, я знала, що у Вадима є двоє дітей від першого шлюбу. Андрійку минулого місяця виповнилося чотирнадцять, а Василині восени буде дванадцять. Вадим дітям допомагає, спілкується з ними, водить на всякі розваги. Я до цього ставлюся позитивно. Адже це його діти! Але я дружити з ними не збираюся. Ми і бачилися від сили раз п’ять

 

Коли ми починали будувати свої стосунки, я знала, що у Вадима є двоє дітей від першого шлюбу. Андрійку минулого місяця виповнилося чотирнадцять, а Василині восени буде дванадцять. Вадим дітям допомагає, спілкується з ними, водить на всякі розваги. Я до цього ставлюся позитивно. Адже це його діти! Але я дружити з ними не збираюся. Ми і бачилися від сили раз п’ять.

До того моменту, поки колишня дружина Вадима не приперла до нас дітей на літні канікули. І не на тиждень або два, а відразу на всі три місяці. Ще й список склала, що купити треба до школи. Нормальний такий список: від планшета до шкарпеток.

Валентина, виявляється, хоче спокійно відпочити. Вона у нас дуже втомлюється. Працює консультантом в магазині. Аліменти за час канікул вона повертати не збирається.

Сказала, що це компенсує поїздку з дітьми на море. У неї відпустка була в травні, тоді і літали в Єгипет на сонечку собі грітися.

І що мені тепер робити? Терпіти чужих дітей у себе вдома? Тим більше мене злить цей факт, що мене про це ніхто не запитував дозволу, чи хочу я для себе таке літо, а можливо у мене інші плани?

Валентина завжди налаштовувала дітей проти мене. Казала, що це я зруйнувала їхню родину. Хоча ми з Вадимом познайомилися через три роки після їх розлучення.

Звичайно, всі знайомі жаліють бідолаху, і кажуть, як Валентині важко. Але я то знаю, що в усьому вона винна. Під час ремонту їх квартири Вадим отримав травму, після якої йому довелося заново вчитися ходити і жити. Валентина тоді сказала, що їй хворий чоловік не потрібен.

Відправила чоловіка до батьків, а сама давай собі на втіху жити. Коли Вадим встав на ноги, Валентина крутила вже третій роман. Діти розповіли, що спочатку у них жив дядько Толік, потім дядько Василь, а потім ще і дядя Андрій.

Вадим тоді пішов від неї з одною сумкою. Все залишив: квартиру, автівку.

Зараз я в декреті. Нашому синові майже рік. Живемо поки в моїй двокімнатній квартирі, будуємо дачу. І ось тепер в моїй затишній квартирі живуть ці діти. Діти, які мене недолюблюють. Діти, які скоса дивляться на свого братика…

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩