– МАМО, ТИ ТІЛЬКИ НЕ ОБРАЖАЙСЯ, ТИ МЕНЕ ВИБАЧ, АЛЕ ДАВАЙ МИ З ТОБОЮ ПОТІМ, ПІЗНІШЕ ВІДСВЯТКУЄМО. ТІЛЬКИ ЗРОЗУМІЙ ПРАВИЛЬНО. У АНАТОЛІЯ БАТЬКИ УСПІШНІ, ПІДТЯГНУТІ, ВИГЛЯДАЮТЬ ЯК З ОБКЛАДИНКИ ЖУРНАЛУ. А ТИ ТАК ПОГЛАДШАЛА ОСТАННІМ ЧАСОМ, І ЗМОРШОК СТІЛЬКИ СТАЛО. РАПТОМ ВОНИ РОЗЧАРУЮТЬСЯ

 

Валентина Іванівна мовчки дивилася у вікно. Стояв ясний морозний суботній день. На подвір’ї бігали, сміялися і грали в сніжки сусідські дітлахи, а по щоках Валентини Іванівни повільно стікали сльози. За матеріалами

Сьогодні її єдина дочка Настенька виходить заміж за гарного хлопця з благополучної сім’ї. І треба б радіти, тільки ось матері не знайшлося місця на цьому святі життя.

Але ж з донькою вони жили душа в душу, практично ніколи не сварилися. Валентина Іванівна щосили намагалася віддати доньці все, що є: турботу, тепло, любов, яку вона так і не пізнала від батька. З батьком Настусі вони розійшлися, коли дівчинці було півтора року.

Допомагати дитині і колишній дружині він не захотів, просто «пропав».

Настя росла веселою, та не примхливою ​​дівчинкою, завжди намагалася порадувати мати. У школі вона була відмінницею, тому при вступі до інституту ніяких проблем не виникло.

Незабаром Настенька зустріла Анатолія. Він був розумний і хороший. Був з хорошої і забезпеченої сім’ї. Тільки з мамою їх Настя не знайомила. Знаходила різні відмовки.

Через 2 роки Анатолій зробив Насті пропозицію. Валентина Іванівна дуже зраділа за дочку, почала заздалегідь закуповувати придане: накупила багато красивої постільної бiлuзни, чайний сервіз, відклала гроші, щоб молодята змогли купити меблі в квартиру.

А потім покликала доньку в магазин весільних суконь. Вибрали найкрасивіше мереживне плаття і прозору фату.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩