За Гната я вийшла заміж в 32 роки. Він негарний чоловік, але єдиний, хто мене покликав заміж. За 12 років шлюбу я так і не покохала свого чоловіка. Якось подруга мені порадила знайти собі іншого, але я мовчати не стала. Цю розмову вона ще не скоро забуде

 

Від дня мого весілля минуло вже 12 років.

Я завжди дивилася на шлюб не закоханими очима, старалася, щоб краще жити. Вийшла заміж, коли вже мені було 32 роки. Чоловік мій, Гнат, трохи молодший за мене.

У Гната, чесно кажучи, зовнішність не дуже приємна, можу навіть сказати, що мій чоловік некрасивий. За 12 років шлюбу я так і не змогла полюбити його, його обличчя не стало мені рідним.

На той час, я була вже не молода, розуміла, що пропозиції вийти заміж вже може й не бути, тому за Гната я виходила, в першу чергу, бо знала, що він буде вірним, та й заробляє дуже добре, мене гарно зможе забезпечити. Сподіваюся, мене зрозуміють багато жінок.

По-перше, я досить таки зріло дивилася на своє життя і розуміла, що ніколи не вилізу з того напівзлиденного стану, в якому перебувала завжди. Жила я від зарплати до зарплати.

Я сама родом з невеличкого села, батьки все життя працювали в колгоспі, заробляли копійки, і хоч мали єдину доньку, але на життя завжди не вистачало. Коли я закінчила школу, то перебралася у місто. Відтоді пішла працювати, але без освіти заробляла я зовсім мізерні копійки.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩