– Так вам же зараз що-небудь в голову прилетить і знову верещати будете
Є у мене два дорослих сини. Обидва вже давно одружені, є діти. З невістками можна сказати, що пощастило. Старша з усім погоджується, мовчить, хоч майже завжди й робить все по-своєму. Молодша – ще та непосида, ніколи не промовчить, їй в рот палець не клади. Я навіть іноді над нею жартують, що залякала вже мого Дімку.
– Чим я його залякала?
– Так слова зайвого боїться при тобі сказати.
А вона це все в штики сприймає.
Приїхали ми до них в гості на день народження молодшого онука. Виповнилося йому тоді два роки. Дуже активний хлопчина росте, ні коли себе в образу не дасть, жвавий, характером весь в невістку пішов. Ніколи навіть розслабиться не дає. Посиділи ми добре.
Невістка почала зі столу все прибирати, мити посуд. Син в нічну зміну на роботу пішов. Дітлахи грали у своїй кімнаті. Потім Олежик прибіг в зал і почав кидатися іграшками, все летіло в різні боки. Невістка зайшла в зал побачила, що я прилягла і каже:
– Даремно ви мамо прилягли.