МАРИНА БУЛА НА СЬОМОМУ НЕБІ ВІД ЩАСТЯ. ВОНА ТАКОЖ МЕНЕ ДУЖЕ СИЛЬНО ЛЮБИЛА, ТОМУ ПОГОДИЛАСЯ ВИЙТИ ЗА МЕНЕ ЗАМІЖ. АЛE БУЛO ОДНЕ “AЛЕ”, ЯКE НЕ ДАЄ МEНІ СПOКОЮ ДО СЬОГОДНІ

 

Ще три роки тому, я познайомився з однією дівчиною. Звуть її Марина. Вона була досить приємна і симпатична. Особливо, коли вона підмальовували вії. За матеріалами

У нас було багато спільних інтересів, тому ми досить багато часу проводили разом. Я був на той момент учасником місцевої рок-групи, а вона була її фанатом.

Найчастіше ми бачилися з нею на концертах. Вона приходила і слухала з великим задоволенням наші пісні. Після цього, я тікав від своїх друзів-музикантів до неї і ми гуляли. Ми могли гуляти навіть всю ніч. Нам завжди було про що поговорити і я розумів, що починаю в неї закохуватися.

Я ніколи не помічав у неї ніяких мінусів. Вона була добра, чуйна і привітна дівчина. Так ми стали зустрічатися. Час минав і я розумів, що не можу без неї прожити і дня. Тоді я зважився на відчайдушний крок.

Я вирішив зробити їй пропозицію. Марина була на сьомому небі від щастя. Вона також мене дуже сильно любила, тому погодилася вийти за мене заміж. Але було одне “але”. Обручки на наше весілля повинні були бути не як зазвичай з золота, а з білого золота.

Мені це дуже не подобалося, адже всі ходили зі звичайними обручками. Тим більше, я вважаю, що це виглядає солідніше, ніж якісь каблучки з білого золота. Але моя майбутня дружина стояла на своєму.

Марина сказала, що якщо обручки не будуть з білого золота, то про ніяке весілля не може бути й мови.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩