ДOДОМУ ІГОР ПОВЕPНУВСЯ НЕ OДИН, ПPИВІЗ ВAГIТНУ ДPУЖИНУ. ПIСЛЯ НАРOДЖЕННЯ OНУКА СВЕКPУХУ OШЕЛЕШИЛИ: – ВАШ СИН ЇЇ З ЖUВОТОМ YЗЯВ. АРТЕМКО НE ВАШ OНУК. – МАМО, Я ТЕБЕ, ЗВИЧАЙНО Ж, ЛЮБЛЮ. АЛЕ МАРИНКУ З АРТЕМКОМ НІ ЗА ЩО НЕ КUНУ, НАВІТЬ І НЕ ПPОСИ

 

Дoдому Ігор повеpнувся не oдин, пpивіз вaгiтну дpужину. Пiсля нарoдження oнука свекpуху oшелешили: – Ваш син її з жuвотом yзяв. Артемко нe ваш oнук.

Анна Іванівна натішитися не могла, дивлячись на внука. Ладненький такий вийшов, міцненький. Жінка в ньому прямо душі не чула. Джерело

Колись, років десять тому, її улюблений і єдиний син Ігор взбрикнув у відповідь на батьківське бажання бачити його юристом і поїхав в столицю. Спочатку не дзвонив і не писав, все ображався, батьки трохи з розуму не зійшли, але потім відтанув. Але жити став там, додому не повернувся.

Додому не їздив взагалі, правда став по скайпу кожен день з батьками розмовляти. Щоб не хвилювалися так сильно, мовляв все у нього там добре.

А десь років через п’ять після свого від’їзду, раптом заявив, що їде додому назавжди і не один. З молодою дружиною.

Мати з батьком звичайно ж образилися на нього, але дізнавшись, що у них скоро буде внук, швидко відійшли.

Невістка виявилася чудовою дівчиною, красивою, розумною і, що найголовніше, доброю. Було видно, що вона любить їх сина, а інше для матері було неважливо.

Молоді з півроку пожили у батьків, а після народження Артемка придбали однокімнатну квартиру. Марина, невістка Ганни Іванівни, її зовсім не цуралася, ставилася як до рідної матері. Та й жінка похилого віку прив’язалася до цієї доброї дівчини і вже не уявляла собі своєї сім’ї без неї.

Якось раз до Ігора в гості завалився один-колега з столиці, будучи проїздом в їхньому місті. Перебендя і балабол, він примудрився втомити всіх. Ночувати у молодих було ніде, тому його з цією місією відправили до батьків Ігора.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩