Батьки невістки живуть далеко, надсилають посилки з варенням і невеликими сувенірами, а мені треба зі шкіри геть лізти, щоб витратитися на іграшку, яку через два дні зламають? Загалом, не знаю, права я чи ні, скоро у внука черговий день народження, думаю, що спечу торт і все!

 

 

У мене два сини: старший одружився і у нього вже теж двоє дітей (мої внук і внучка), а молодший ще поки закінчує університет. З їхнім батьком я давно розлучена, він нам не допомагає, але яка вже допомога, коли діти дорослі. Старший живе окремо, тому зараз моя основна сім’я – це я і мій молодший син.

Живемо ми тільки на мою зарплату кухарки, а грошей на навчання сина треба дуже багато. Щоб підробити іноді беру замовлення на дім: роблю святкові салати, гарячі страви, а недавно навіть торти почала робити. Загалом – кручусь як всі, а в грошей завжди нестача.

Але проблема навіть не в цьому, а в стосунках з моєю невісткою – дружиною старшого сина. Вона вимагає хороших подарунків на своїх дітей, моїх онуків. Дівчинці 7 років, хлопчикові 4 роки, і я весь час з острахом чекаю їх дня народження чи Нового Року, тому що подарунки завжди обговорюються. Спочатку було простіше: коли з’явилася внучка, я дарувала одяг та іграшки-брязкальця. До речі, і тоді невістка чіплялася – а чи нормальної якості іграшки? Чи не в кіоску я їх купила – можливо, вони не досить екологічно чисті? Але у мене не було грошей купувати їх в крутому магазині, і все ж найдешевші я теж не купувала.

Потім внучка підростала, і пішли вже крутіші запити, що дитині потрібні: якісь бізіборди, музичні і сенсорні іграшки. Я крутилася як могла, позичала, особливо складно стало, коли з’явився ще й онук: подарунки стали  дорожчі, а запити вищі. Але я якось покірно до всього цього ставилася, поки не побачила картину: конструктор розкиданий по всіх кутках, машинки все переламані по запчастинах, ляльки без голів, планшет розбитий.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩