Василь практично жив за кордоном, а потім знайшов собі молоду дружину. Все, що було в Україні, залишив Любі. Залишив і сина, разом з усіма його проблемами. Коли з дому пропало все: техніка, гроші, золото, і навіть шуби, Люба зрозуміла, що вона втратила і сина

 

Вибрали Марину – молода, красива, в університеті навчається. Це був і її шанс – жити кращим життям.

І вона ним скористалася, вийшла заміж. Проте не спішила заводити дітей, а для Люби і Василя онуків. Бо відразу «розкусила», що за фрукт їй попався. Тому просто використовувала його та всю його сім’ю, а якщо точніше – їхні гроші.

Салони краси, модні бутіки, навіть машину отримала Марина (після розлучення все, звичайно, забрала собі). Через три роки розлучилася з Максимом, але тепер вона вже була багатою жінкою із серйозним приданим.

Максим все більше «котився вниз». Батько, щоб усього цього не бачити, практично жив за кордоном, а потім знайшов собі молоду дружину. Все, що було в Україні, залишив Любі. Залишив і сина, разом з усіма його проблемами.

І ось Люба в пустій квартирі, розуміє, що життя пройшло, і нічого вже не повернути. Вони з Василем, в гонитві за грошима, за заробітком, втратили свого єдиного сина.

Серце жінки відмовлялося вірити, що це її син так з нею вчинив.

Згадала Люба слова слова своєї матері: «Доню, не побивайся так сильно. Якщо Бог не дає вам діточок, то може на краще. Йому завжди видніше».

Може, мама тоді, багато років назад, казала правду? Як жити далі, Люба поки що не знала.

Фото ілюстративне – leverate.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩