– Ну а що? У нас в класі у всіх давно мами працюють. Всім купують нормальні кросівки…

 

Синові Інни, Олегу,  навесні буде п’ятнадцять років. Хлопець навчається у восьмому класі. Вчиться він добре, є хороша пам’ять та здібності до точних наук. У Інни є ще  молодша семирічна дочка. Сама Інна у свої сорок років ніде не працює, займається домом та дітьми.

Нещодавно Олег сказав мамі наперед:

–  Хочу на день народження собі нормальний телефон, а не ходити зі старим татовим, в якому розбитий екран і кросівки, як у Дениса.

Інна на наступний день і каже синові:

– Подивилася я ці кросівки в інтернеті. Знаєш, скільки вони коштують? Три тисячі майже! І за що? Ти з глузду з’їхав, такі гроші, я краще тобі у нас в «все від 35» за 400 грн прекрасну пару на весну куплю…

Почувши це, Олег аж поблід:

– Тільки не це! Не треба мені там більше нічого купувати! Я краще  в старих кедах ходити буду, ніж в кросівках з «все від 35», у нас весь клас над ними сміється…

Якщо відверто, кросівки за три тисячі Інні не по кишені. Живуть вони дуже скромно, постійно економлять. Ось уже п’ятнадцять років Інна сидить вдома з дітьми, працює один чоловік. Колись зарплата у нього була досить велика. Зараз вже Інні так не здається: ціни ростуть кілька років поспіль, а доходи не збільшуються. Втім, Інна не скаржиться: всіх грошей не заробиш, а на необхідне їм вистачає. Ситі, одягнені, є дах над головою. Так, доводиться економити. Але багато людей живуть і гірше.

– Коли Олег маленький був, ми все переїжджали з квартири на квартиру, в садок не записалися, – пояснює Інна. – Тоді черги були на багато років, тому я сиділа з ним вдома. Потім нам батьки цю квартиру віддали, Олег в школу пішов, Маша народилася. Вона взагалі домашня дитина …

Загалом, з дитячими садами в Інни якось не склалося, але вона не шкодує. Як можна працювати, маючи дітей, вона не представляє. Одні лікарняні чого варті! А ранки всякі? А заняття, гуртки, секції? Уроки, нарешті?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩