ВЖЕ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ НАВЧАННЯ, МЕНЕ ОСІНИЛО. ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У МЕНЕ ЗАТРИМКА, НА ЦІЛИХ ДВА МІСЯЦІ. СПЕРШУ Я ЗЛЯКАЛАСЯ, АДЖЕ МЕНІ ЩЕ НЕМАЄ Й 18-ТИ, АЛЕ ПОТІМ ЗГАДАЛА, ЩО У ІГОРЯ ТОЧНО НЕ МОЖЕ БУТИ ДІТЕЙ, ТОМУ ПРОБЛЕМА ЗОВСІМ В ІНШОМУ. Я СКАЗАЛА ПРО ЦЕ МАМІ, А ТА ОДРАЗУ Ж ПОВЕЛА МЕНЕ ДО ЛІКАРЯ

 

Я хочу вам розповісти історію, яка трапилася колись зі мною і моїм чоловіком. своїм щастям я зобов’язана своїм батькам, адже якби не вони, то у нас ніколи б не було нашої красуні-дочки. Але все по порядку. За матеріалами

Зі своїм чоловіком Ігорем я була знайома дуже давно. Я знаю його, з тих пір, я пам’ятаю себе. Все це тому, що наші батьки дружили між собою. Відповідно ми часто бачилися. Якось так здружилися, почали спілкуватися.

Я і Ігор були однолітками, але оскільки ми жили далеко один від одного, то вчилися в різних школах. Уже в старших класах у нас зав’язалися стосунки. Ми полюбили один одного і зізнавалися у своїх почуттях. Наші відносини розвивалися з шаленою швидкістю. Ми почали зустрічатися по-справжньому з усіма наслідками.

Хочу зазначити, що мій хлопець в дитинстві хворів. Тому, йому ще тоді лікарі поставили діагноз – безпліддя. Я це вам говорю для того, щоб ви розуміли, чому ми не оберігалися. Все це сталося якраз перед випускним вечором.

Ми з Ігорем вступили в різні університети, але залишилися жити в рідному місті. І я, і Ігор вступили в ті вузи, які хотіли, адже обидва набрали максимальну кількість балів. Я думаю, що в цьому нам допомогла наша любов один до одного.

Попереду нас чекало безтурботне літо. Я бачилася з коханим практично кожен день. Раділа кожній миті, проведеній разом. Я відчувала себе настільки щасливою, що мені здавалося, що більшого щастя і бути не може.

Вже перед початком навчання, мене осінило. Виявляється у мене була затримка, на цілих два місяці. Спочатку я злякалася, але потім, я подумала, що у Ігоря точно не може бути дітей, тому проблема була зовсім в іншому.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩