Це буде перший день народження, коли вранці ти мені не скажеш: “Дякую, кохана, за дочку!”…

 

У нашій родині, з народженням дочки з’явилася маленька традиція. У день народження іменинник прокидався під наше привітання, в купі куль і потрібно було задути свічки на торті, який був дбайливо принесений в ліжко.

А день народження дочки з  першого року ми відзначали з розмахом, хоча для всіх це звичайно будуть різні поняття. Ми обов’язково запрошуємо фотографа та оператора, клоунів, замовляємо торт, кличемо багато гостей, придумуємо цікаву програму. А потім дружно переглядаємо відео і за бажанням, роздаємо гостям запис і фотографії. Ось і цей шостий день народження дочки ми почали придумувати відразу після святкування п’ятирічного ювілею.

Але ми хочемо одне, а часто виходить зовсім по-іншому. Наша найрідніша людина,  турботливий, добрий, уважний тато і чоловік, раптово помер. Крім болю, прийшли проблеми. Жити стало дуже важко, ми відмовилися від багатьох речей, які раніше були самим собою зрозумілим.

Я зайняла грошей, твердо вирішивши відзначити день народження дочки так, як ми і хотіли. У підготовці дуже допомагали подруги та родичі.

І ось настав останній день, перед шестиріччям дочки. Я з вечора прикрасила торт свічками, надула кульки й сховала в шафу. Лягаючи спати, як це часто бувало в цей рік, на мене накотився такий смуток, що сльози мимоволі полилися з очей.

“Це буде перший день народження, коли вранці ти мені не скажеш: “Дякую, кохана за дочку!” – подумки розмовляла я з чоловіком, що дуже часто траплялося останнім часом. “Кохана, вітаю тебе з народженням дочки, вона така прекрасна. Спасибі тобі!”, – обіймаючи, цілує мене чоловік. Я різко зірвався, виразно відчуваючи на тілі його тепло від обіймів. Серце шалено б’ється. Як шкода, що це всього лише сон. Я лягаю і подумки шепочу: “Спасибі, що прийшов коханий, я так сумую.”

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩