Галина Петрівна в гостях у свого одруженого сина Миколи буває не дуже часто, боїться набриднути. Проте раз в місяць приходить побачитися з онукою. – Якось дивлюся, дві тарілки немиті у раковині стопкою стоять і кружка. Я воду включила, хотіла помити, а невістка до мене прямо підбігла і перекрила кран. “Не потрібно, не чіпайте, це Миколи!” Я кажу, та яка різниця, чий посуд? А Юля заявляє: “Велика різниця! Декрет дається для догляду за дитиною, а не за чоловіком.” Вона тепер посуд за ним не миє, і білизну його не пере. Я мало не впала від почутого

 

– Якось дивлюся, дві тарілки немиті у раковині стопкою стоять, і кружка, – розповідає 60-річна Галина Петрівна. – Я воду включила, хотіла помити, а Юля до мене прямо підбігла і перекрила кран. “Не потрібно, не чіпайте, це Миколи”! Я кажу, та яка різниця, чий посуд. А вона заявляє: “Велика різниця!” Вона тепер посуд за ним не миє, і білизну його не пере теж, нехай, каже, він сам, я йому не прислуга. Я мало не впала. Я кажу, ви сім’я взагалі-то, чи як? Як взагалі так можна, за собою тарілку помити, а за чоловіком – нехай він сам?

Галина Петрівна в гостях у свого одруженого сина Миколи буває не дуже часто, боїться набриднути дітям. Проте в місяць раз приходить побачитися з маленькою онукою.

Малятку вже скоро два роки, невістка Юля сидить з донькою в декреті. Галина Петрівна багато разів пропонувала їй свою допомогу, хоч з дитиною, хоч по господарству, але Юля відмовляється навідріз.

– Так вона і правда сама справляється прекрасно, – розповідає Галина. – Вдома у неї чистота ідеальна, все натерто до блиску, посуд ніколи не залишає, відразу миє після їжі. Все виблискує, все блищить! Тому я дуже здивувалася, коли побачила немиті тарілки. А це вона, виявляється, чоловіка виховувати взялася не на жарт.

Син Галини працює менеджером в одній з столичних компаній, отримує майже 20 тисяч на руки, які майже повністю віддає дружині. Собі залишає тільки невелику суму на обіди і проїзд.

При цьому вдома Микола не робить зовсім нічого.

Робочий день у нього з десятої ранку до сьомої вечора, додому він приїжджає вже о восьмій. До його приходу Юля зазвичай готує вечерю, все виставляє на стіл. Микола, помивши руки і переодягнувшись, відразу проходить на кухню, їсть, вислуховує новини про дитину і про те, як пройшов день, а потім йде в кімнату до ноутбука. Лягає з ноутом на диван, і все – його не чіпайте, він втомився, повинен відпочити.

У такому положенні найчастіше і засинає. Якщо Юля його впросить, не змусить вимкнути гаджети і лягти нормально в ліжко, може всю ніч проспати на дивані в навушниках поруч з комп’ютером.

Юля дуже обурюється такій поведінці чоловіка свого.

– Ну хоч щось він робити вдома повинен? – вимовляє свекрусі вона. – Я теж втомилася. Весь день то з дитиною, то біля плити, кручусь-кручуся, ні на хвилину не сяду. Підлогу мию кожен день, сантехніку чищу, білизну на ліжку міняю, сорочки напрасовую Миколі. До приходу чоловіка завжди гаряча вечеря, завжди! А він навіть тарілку за собою не вимиє. Поїв і пішов. Невже, якщо він працює, то більше нічого не повинен: ні тарілку помити після себе, ні з дитиною хоч пів години побавитися? Я теж працювала до народження дитини. При цьому вечорами встигала і готувати, і за чистотою стежити. Незважаючи на втому після роботи.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩