Свекруха занедужала і нам довелося переїжджати до неї, щоб доглядати її. Сестра чоловіка дуже зраділа, що це довелося робити не їй. Іноді вона приходила до матері, щоб я збігала на ринок, і тоді вони годинами про щось говорили в кімнаті мами. Мабуть, в один з таких днів був запрошений нотаріус, а ми навіть і не знали, бо за заповітом квартира дісталася не нам, а сестрі чоловіка

 

20 років тому я вийшла заміж, сама я сирота, у нас народилася в родині двійня, хлопчики. А у чоловіка є ще молодша сестра, їй зараз 38 років. Вона теж вийшла заміж за чоловіка з квартирою, а коли народила, то розлучилася з ним і відсудила у чоловіка частину квартири.

Куди було діватися: її чоловік не продав своє житло, а просто купив їй і доньці однокімнатну квартиру, рівноцінну відсудженій частці. А ми з чоловіком жили небагато, ще й двійня – знімали квартиру, думали про те, як взяти квартиру в кредит. Хоч у свекрухи була трикімнатна квартира, але жити ми в ній не збиралися: навіщо на кухні дві господині?! За матеріалами.

Але потім свекруха захворіла і нам довелося переїжджати до неї, щоб доглядати її. Сестра чоловіка аж перехрестилася, що не їй це довелося робити, вона сказала, що у неї не вистачить сил для того, щоб доглядати за немічною людиною, навіть якщо це рідна мати!

А свекрусі і справді був потрібен постійний догляд, треба було спочатку міняти підгузки, займатися гімнастикою, я хоч не вміла, але навчилася. Свекруха толком більше і не могла ходити, майже весь час лежала. На мені було все домашнє господарство, приготування їжі і догляд за свекрухою, навіть роботу кинула.

У свекрухи характер був не поганий, але якийсь хитренький, все сама собі на умі. Іноді до неї приходила зовиця (сестра чоловіка), щоб я збігала на ринок, затарились продуктами, зайнялася іншими справами в місті, і тоді вони годинами про щось говорили в кімнаті мами. Наші діти не завжди могли посидіти з бабусею – обидва в школі.

Мабуть, в один з таких днів був запрошений нотаріус, а ми навіть і не знали. Загалом, коли в цьому році не стало свекрухи, заповіт був вже готовий. Ми були ошелешені, коли дізналися, що за заповітом зовиця з її донькою є власниками всієї квартири, а ми «щасливі власники» дачі! Ось так!

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩