ВІН В ГАРНОМУ ДОРОГОМУ КОСТЮМІ ПОСМІХАВСЯ ГОСТЯМ, А ПОРУЧ СИДІЛА НАРЕЧЕНА В ШИКАРНІЙ СУКНІ. НА ТОМУ ВЕСІЛЛІ БУЛИ ВСІ: ДІДУСЬ І БАБУСЯ МОЄЇ ДІАНИ, ЇЇ ТІТКА І ДЯДЬКО, ДВОЮРІДНИЙ БРАТ І ТАТО В РОЛІ НАРЕЧЕНОГО. І Я — ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ПЕРСОНАЛ

 

З грошима зараз, напевне, у всіх проблеми, і я не виняток.

Підробляю на виїзних банкетах, бо не зводжу кінці з кінцями. Доньку виховую сама, оскільки її тато покинув мене, коли дізнався, що я вагітна. Аліменти все-таки платить, і на тому спасибі. За матеріалами

Вова з донькою бачився лише в суді, коли я подала на нього на аліменти. Родичі Вови теж від нас відхрестилися і в житті Діани участі не приймають.

Досить багато пройшло часу, і я знала, що я ще зустріну його, але я собі уявляла це зовсім по-іншому: я на Бентлі, він — милостиню просить. Реальність була набагато суворішою…

Він в гарному дорогому костюмі посміхався гостям, а поруч сиділа наречена в шикарній сукні. На тому весіллі були всі: дідусь і бабуся моєї Діани, її тітка і дядько, двоюрідний брат і тато в ролі нареченого.

А я їх всіх обслуговувала. Це було надзвичайно принизливо… Перша думка була — втекти, і гроші в моїй голові не були важливими. Але я потім згадала, що малій треба купити одяг, скоро ж зима, і за садок оплатити… Я мусила заробити ці дві тисячі гривень.

Я зробила глибокий вдих, підняла голову і пішла працювати. Я зрозуміла, що в цій ситуації не мені має бути соромно, а йому! Я ж не залишала свою рідну дитину.

До останнього я сподівалася, що мене не впізнали, бо ж і виглядала я по-іншому, ніж в молодості: красивою і веселою дівчиною була. А зараз? Втомлена мати-одиначка, якій за щастя урвати пару тисяч.

Повсюди веселі лиця, крики «Гірко», тости про те, як найшвидше завести дітей. Бабуся Діани так і сказала:

— Онука або внучку мені! А то так і піду в небуття, до онуків не доживши!

Ось так. А що внучка є — вона забула.

Весілля закінчилося під ранок. Зібравши свої речі, я вже планувала іти на автобус, який відвозить обслугу по домах. Аж тут наш адміністратор передала мені конверт від матері нареченого. Я не могла зрозуміти до чого це і навіщо. Хабар? Подачка? Подяка за те, що я не влаштувала сцену?

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩