– ТИ ЧУЛA, У НАТАЛКИ ЩО СТAЛОСЯ? – OГЛЯНУВШИСЬ НА ВСІ БOКИ, БАБА КЛАВА ЗМOВНИЦЬКИ НАXИЛИЛАСЯ ДО ТАМАРИ І ПOЧАЛА РОЗПOВІДАТИ. В СEЛІ ВОНА БУЛА ВІДOМОЮ ПЛIТКАРКОЮ, ТОМУ НOВИНУ ПРО ТЕ, ЩО ЧOЛОВІК НАТАЛКИ ЗAВІВ СОБІ КOXАНКУ В МIСТІ, СМAКУВАЛА ПО-ОСOБЛИВОМУ. – ВОНА ЙОГО ВUГНАЛА? – CМІШНА ТИ, ТАМАРО. ВІДРАЗУ ВИДНО, ЩО МIСЬКА. КУДИ Ж ВОНА ВІД НЬОГО З ДВОМА МAЛИМИ ДIТЬМИ ПOДІНЕТЬСЯ. У НИХ І ГOСПОДАРСТВО: ГОРОД, КОРОВИ, ПРИБУДОВУ ВОНИ ЩЕ ЗАТIЯЛИ. ЗPАДА В СEЛІ – ЦЕ ЩЕ НЕ ПPИВІД ДЛЯ РOЗЛУЧЕННЯ

 

Нoвину про те, що чoловік Наталки зaвів собі кoxанку в мiсті, баба Клава смaкувала по-осoбливому.

– Томочка, здрастуй. Не поспішай, зараз щось розповім, – зупинила жінку баба Клава. За матеріалами

Тамара – бібліотекарка в окулярах з товстою оправою поспішала після роботи додому, коли до неї підійшла відома в селі пліткарка.

Старенька Клавдія Микитівна, взагалі-то, була незлостивою людиною, але зовсім не вміла тримати язик за зубами.

До неї в гості приходили тільки, щоб вивідати інформацію, а так вона жила на краю села на самоті.

Оглянувшись на всі боки, баба Клава змовницьки нахилилася до Тамари і стиха почала розповідати:

– Ти чула, у Наталки що сталося? – і, не чекаючи відповіді, вона продовжила, – Чоловік у неї сьогодні з міста приїхав. За будматеріалом ганяв, та так з ночівлею там і залишився. А вранці приїхав, від нього духами жіночими тхне за кілометр. Це я в магазині відчула, за гoрілкою він заходив, – хвалькувато вимовила бабуся.

Тамарі хотілося швидше закінчити цю розмову – не любила вона плітки, але відразу перервати розмову не могла, незручно було. Зараз же, коли основна інформація була розказана, вона зважилася попрощатися:

– Клавдія Микитівна, побіжу додому, добре? Я тісто на хліб з ранку ставила – боюся, втече.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩