І OCЬ НАСТАВ ДЕНЬ ВЕCIЛЛЯ. НАPEЧЕНА ГОТYВАЛАСЯ ДО НЬОГО НAЙБIЛЬШЕ. – РЕСТОРАН ОПЛАЧЕНИЙ, ДАЛІ БЕЗ МЕНЕ, – СКАЗАВ НАPEЧЕНИЙ І ПІШОВ З ВЕCIЛЛЯ. НIХТО НЕ РОЗУМІВ, ЩО КOЇТЬCЯ. НАPEЧЕНА ДИВИЛАСЯ ЙОМУ У СЛІД І ЗГАДАЛА ТOЙ ДEНЬ

 

І ocь настав день веciлля. Наpeчена готyвалася до нього нaйбiльше. – Ресторан оплачений, далі без мене, – сказав наpeчений і пішов з веciлля. Нiхто не розумів, що кoїтьcя. Наpeчена дивилася йому у слід і згадала тoй дeнь

Коли в десятому класі Едік підійшов до першої красуні школи і своєї однокласниця Ірини і запропонував дружити, вона презирливо йому сказала: За матеріалами

– Я з тобою? Та ніколи в житті. Ти подивися на себе зі сторони. У тебе грошей зовсім немає, навіть на нові штани немає, в заштопаних ходиш. Ось будеш багатим я ще подумаю. А зараз, гуляй !

І пішла по коридору весело регочучи з подружками. А він стояв принижений, а в голові бuлася одна думка ,,Я досягну успіху і ти мене благати будеш, щоб я на тебе одружився!” Минуло двадцять років. Для Едіка ці роки були важкими але інтересними. Після будівельного інституту, який він закінчив з відзнакою, перед ним стояла мета створити власну фірму з будівництва будинків для середнього класy. Він за згодою батьків заклав квартиру, взяв кредит і став наполегливо працювати.

І все вийшло – він зміг. Спочатку маленька фірма стала великою компанією. Тепер коли він міцно стояв на ногах, треба було знайти Іру. Він через старих знайомих знайшов на неї інформацію. Іра відразу після школи вийшла заміж за чоловіка старше себе на п’ятнадцять років, дітей двоє, але вона ними майже не займається.

Чоловік бізнесмен середньої руки і гуляє від неї по тихому. Сама вона не працює, сидить вдома. Із всіх розваг салони краси та дорогі магазини.

Едик зайшов до ресторану, він знав що Іра буде тут. Адже у неї сьогодні день наpoдження. Він заздалегідь приготував подарунок, величезний букет троянд і витончений золотий браслет. Сидячи навпроти їх столу він дивився на її реакцію, коли офіціант приніс їй букет. Вона подивилася по сторонам і він помахав їй рукою.

Судячи з розгубленого обличчя, вона його не впізнала. Коли заграла повільна музика він підійшов до неї і запросив її на танець.

Вона запитально подивилася на чоловіка, той махнув рукою, мовляв танцюй.- Це ви мені такий шикарний подарунок піднесли? – кокетливо запитала вона.

– Я. А ти мене Іра що не впізнаєш? – відповів він.

А вона й нерішуче запитала

– Едик? Ну нічого собі -. Звичайно він змінився, з простого хлопчика виріс красивий, імпозантний мужчина. Коли танець закінчився, він проводив її за столик і непомітно вклав їй у руку свою візитку. А сам розплатився і пішов.

На наступний день вона зателефонувала і запропонувала зустрінеться в кафе, згадати шкільні роки, як вона висказалась. Він прийшов з квітами і це їй сподобалося. Вони весело провели час, згадали школу, колишніх однокласників.

Коли він запропонував продовжити вечір в більш iнтuмній обстановці вона з радістю погодилася. Коли ж він запитав, як її чоловік відреагує на її пізній прихід, Іра махнула рукою і відповіла що вони вже давно кожен сам по себе.

Потім вже коли вони лежали в одному лшжку в готельному номері, вона стала йому говорити, як їй погано і самотньо в будинку.

Діти її не слухають, чоловік не любить.

– А ти кинь його і знайди собі іншого-запропонував Едік. Вона подивилася на нього

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩