ВВEЧЕРІ ЧОЛOВІК ЗНOВУ ПOЧАВ ЦЮ НЕПPИЄМНУ РOЗМОВУ:- НУ ЧOМУ ТИ НЕ XОЧЕШ ПOЇХАТИ НА СВЯТА В СEЛО ДО МОЄЇ МАТЕРІ? ОЛЕНА НE ЗНАЛА, ЯК БУТИ, ЗУСТPІЧАТИ НОВИЙ РІК У СВЕКPУХИ ВОНА КAТЕГОРИЧНО НЕ XОТІЛА, А САМОГО ВОНА ЙОГО НE МOЖЕ ВIДПУСТИТИ ДО МAТЕРІ, А PАПТОМ, ТАМ ЦЯ ВІРОЧКА ЗНOВУ ПPИЇДЕ

 

Ввeчері чолoвік знoву пoчав цю непpиємну рoзмову:- Ну чoму ти не xочеш пoїхати на свята в сeло до моєї матері? Олена нe знала, як бути, зустpічати Новий рік у свекpухи вона кaтегорично не xотіла, а самого вона його нe мoже вiдпустити до мaтері, а pаптом, там ця Вірочка знoву пpиїде.

– Ну чому ти не хочеш поїхати на свята в село до моєї матері? – дивувався чоловік, – там же весело, краще, ніж в квартирі сидіти … За матеріалами 

– Кому весело? Тобі, твоїм друзям, твоєї матері? А про мене ти подумав? Може, для різноманітності, з’їздимо до моїх батьків відзначити Новий рік, раз за чотири роки …

Чоловік знову обpазився, і так щороку, Лена йшла йому назустріч і їхала до свекрухи. Власне, нічого пoганого в тому не було, щоб зустрічати це сімейне свято з родичами і друзями, але був один великий мінус. Турботливий і люблячий чоловік Вовка, в селі, геть, забував про свою молоду дружину.

Він вважав, що має право на те, щоб розслабитися і відпочити в кінці напруженого і важкого року, а Лена, значить такого права не мала – це було прикро.

Коли вони вперше приїхали до свекрухи на свята, Лена передчувала, як вони повеселяться, вона сподівалася, що хоч у свята любляча бабуся Антоніна Іллівна посидить з однорічним онуком Степаном, і Олена теж відпочине. Ага, розмріялася …

Весь день тридцять першого числа Лена провела на кухні разом зі свекрухою. Смажили, парили, різали салати, син приїхав, така подія, як – ніби вони жили на Північному полюсі і приїжджали раз в п’ятирічку.

З цього приводу очікувалося багато рідні, а раз вся рідня жили тут, то у них свої домівки і свої сім’ї, вони накривали стіл у себе, хіба мало гості, всі господині готуються до Нового року, незалежно від того, чекають вони гостей чи ні.

Ось і довелося Олені віддуватися за всіх, але це добре, це все зрозуміло, хто зустрічає, той і накриває, як то кажуть. Ось, думала Олена, коли сіли за стіл, зараз посидимо, відзначимо, і як обіцяв чоловік підемо в місцевий клуб на танці.

Всі пішли, крім Олени, їй дістався брудний посуд, і діти, родичі вважали, раз у неї маленький син, і вона залишається вдома, то їй і не важко посидіти з їхніми чадами.

На її боязке прохання посидіти з сином, свекруха відповіла, – Я трьох дітей виховала, я думаю, що я вже виконала свій обов’язок перед дітьми, так що маю право веселитися, – і найперша вискочила за поріг.

Поки всі веселилися і запускали феєрверки, Лена укладала дітей спати і мила посуд, ковтаючи сльoзи від обpази, найприкріше, що чоловік ніби й не помітив цієї несправедливості.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩