ТРИ ТИЖНІ ТОМУ ВІД МЕНЕ ПIШОВ ЧОЛОВІК. СВЕКРУХА, ЯК ДІЗНАЛАСЯ ПРО ВИТІВКУ СИНА, ВІДРАЗУ ДО МЕНЕ ПРИБІГЛА. І ЖИТТЯ МОЄ, ЯК ВИЯВИЛОСЯ, ВОНА ВЖЕ РОЗПЛАНУВАЛА. ПОЧАЛА МЕНЕ ЗА ІВАНА СВАТАТИ, СВОГО СТАРШОГО СИНА, ЩОБ ОНУКА НЕ ВТPАТИТИ. ІВАН ПОЧАВ ЗАХОДИТИ ДО НАС ВСЕ ЧАСТІШЕ, А ТУТ І ЧОЛОВІК ПОВЕРНУВСЯ. – ВИБЕРИ ВЖЕ, НЕ МYЧ МОЇХ ДІТЕЙ! – ЗАЖАДАЛА СВЕКРУХА

 

Три тижні тому від мене пiшов чоловік. Свекруха, як дізналася про витівку сина, відразу до мене прибігла. І життя моє, як виявилося, вона вже розпланувала. Почала мене за Івана сватати, свого старшого сина, щоб онука не втpатити. Іван почав заходити до нас все частіше, а тут і чоловік повернувся. – Вибери вже, не мyч моїх дітей! – зажадала свекруха.

Чоловік мене кинув, три тижні тому. Як сказав – набридло йому сімейне життя, не для нього це – дім-робота-діти. На моє запитання – а чим же він раніше думав? – нічого виразного я не почула. Джерело

Розлучатися я відмовилася – дитині нашій і року немає. Це не завадило йому зібрати речі і проводити вільні від сім’ї вечори невідомо з ким.

Пішов чоловік – прикро, але що поробиш. Краще зараз, ніж після 10-20 років спільного життя. Та й сама винна – вибрала в супутники життя ненадійну людину. Спочатку я сильно плакала, а потім вирішила взяти себе в руки, і жити далі. Тим більше – у мене дитина, якій я дуже потрібна.

Декретні поки платять, ще рік будуть платити. Потім – аліменти, дитину в приватний садок і на роботу. Квартиру знімну на кімнату зміню, щоб дешевше було. Головне – щоб з сусідами повезло. Можна, звичайно, до мами, але вона життя не дасть – ніколи їй мій чоловік не подобався, так що мама точно заклює.

Якщо вже зовсім тяжко буде – свекруха допоможе, не відмовить. Не мені – так онукові. Онука вона любить, він у неї єдиний. У чоловіка є старший брат, але своїх дітей у нього бути не може, на жаль. Коли він про це дізнався – розпався його шлюб, там дитина нагуляна виявилася. Іван, брат чоловіка, і радий був пробачити дружину, але та речі зібрала і пішла до біологічного батька своєї дочки.

Свекруха, як дізналася про витівку сина, відразу до мене прийшла. А життя моє, як виявилося, вона вже розпланувала. Почала мене за Ваню сватати, щоб онука не втратити.

– Вийдеш ти заміж, і не побачу я онука. А тут – і син у мене надійний, і ти йому подобаєшся, і дитину твою, як свою виховає – він же йому не чужий, а племінник. До нас переїдеш, як сир у маслі кататися будеш.

– Бачила, який син у Вас надійний. – відповіла я. – Надійніше нікуди. Сім’ю кинув і по клубах ходить, пригоди шукає.

– Так то молодший, весь в батька свого! А старшенький у мене – золото, сама знаєш. Ти – дівчина гарна, ти подумай, не рубай з плеча, може, що й вийде. – сказала свекруха і пішла.

А я задумалася. Так згодна. Іван – хороший. Мій чоловік, в порівнянні з братом, завжди програвав. Той і працьовитий, і господарський, не n’є, не куpить, pуки не pозпускає. Але – неправильно це. Була б любов – інша справа. А з іншого боку – чи багато мені щастя ця любов принесла?

Я вирішила взагалі про це не думати. Свекруха даремно боїться, її спілкуванню з онуком я перешкоджати не буду точно. Вона – чудова бабуся, а більшого мені від неї і не треба.

Квартиру ми оплачували на два місяці вперед плюс застава. Господиню я попередила, що з’їду, і що оплати більше не буде. Навіть підробіток собі знайшла – коментарі строчити. Платять, правда, копійки – але і то хліб. Та й я поки не сильно потребую – зарплата у мене нормальна була, декретні ще є.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩