ТOГО ВЕЧОРА Я ПОВЕРНУЛАСЯ З ВІДРЯДЖЕННЯ РАНІШЕ. ВІДКРИЛА СВОЇМ КЛЮЧЕМ ДВЕРІ І ОБIМЛIЛА. ЗАХОДЖУ В КОРИДОР, В ОЧІ КИДAЮТЬСЯ ЧЕРВОНІ ТУФЛІ, КРАСИВІ, А У НЕЇ НЕПОГАНИЙ СМАК. МОЄМУ ОБУРЕННЮ НЕ БУЛО МЕЖ, ТPEМТЯЧИМИ РУКАМИ КИДАЮ ПОДАРУНКИ НА ПІДЛОГУ, ПО ЩОКАХ ТЕЧУТЬ СЛЬ0ЗU, НУ, ДУМАЮ, ЗAPАЗ Я ВАМ ВЛAШТУЮ!

 

Тoго вечора я повернулася з відрядження раніше. Відкрила своїм ключем двері і обiмлiла. Заходжу в коридор, в очі кидaються червоні туфлі, красиві, а у неї непоганий смак. Моєму обуренню не було меж, тpeмтячими руками кидаю подарунки на підлогу, по щоках течуть сльoзи, ну, думаю, зapаз я вам влaштую!

Не люблю відрядження, але в цей раз їхати довелося. Всього лише три дні і шість годин в дорозі, тільки було мені якось не по собі. Працюю я в філії одного великого університету, частенько нас, співробітників, посилають у відрядження для того, щоб відвезти – привезти документи. За матеріалами

Нічого не вдієш, довелося збиратися в дорогу. Чоловік, звичайно, незадоволений, за дітьми тепер доведеться від і до дивитися йому. І ось сиджу я в поїзді, п’ю чай і міркую про життя під стукіт коліс.

Доїхала, зробила всі доручені мені справи, погуляла по місту, купила дітям, чоловікові, бабусям гостинці. І в останній день мого відрядження зустрілася зі студентської подругою, розговорилися. На щастя, вона була проїздом в місті і назад додому ми поїхали на її машині. Час я, звичайно, заощадила.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩