– Затям: приходити я до вас буду щодня, я маю знати і контролювати, як ти доглядаєш мого сина, чи добре годуєшЮ чи чисто в оселі, чи він у наглаженних сорочках на роботу ходить! –  Свекруха Улянина одразу поставила собі за правило приходити до них в дім щодня. Катерина Іванівна незмінно обходила однушку, нахвалюючи Уляну як господиню: – Ой, молодець яка, все по поличках, все чистенько, тільки плінтус в пилу, та ще й під кришкою унітазу бруд, а так – то підвіконня протерти і молодець! Не соромлячись сторонніх людей, свекруха йшла на кухню, на просвіт розглядала чистоту склянок

– Затям: приходити я до вас буду щодня, я маю знати і контролювати. як ти доглядаєш мого сина, чи добре годуєшЮ чи чисто в оселі, чи він у наглаженних сорочках на роботу ходить! – заявила Уляні ще перед весіллям Катерина Іванівна.

Свекруха Улянина одразу поставила собі за правило приходити до них в дім щодня.

От не лінь їй було тягтися через пів великого міста на метро, ​​щоб виникнути на порозі з фальшивим: «Як у вас справи? А я в цьому районі була, вирішила зазирнути».

Уляна з Романом відразу домовилися, що будуть знімати квартиру, щоб не жити з його мамою, але завдяки таким щоденним візитам це була практично марна справа.

Катерина Іванівна незмінно обходила однушку, нахвалюючи Уляну як господиню:

– «Ой, молодець яка, все по поличках, все чистенько, тільки плінтус в пилу, та ще й під кришкою унітазу бруд, а так – то підвіконня протерти і молодець.

Від такої «похвали» Уляніі хотілося виставити свекруху за двері, тим більше, ці візити ніколи не узгоджувалися і могли відбуватися в той час, коли у них з Романом були гості. Не соромлячись сторонніх людей, свекруха йшла на кухню, на просвіт розглядала чистоту склянок, відзначала недостатньо чисті, на її думку, денця каструль і рушники, незмінно повторюючи, що це прикрі дрібниці, а так невістка господиня – хоч куди.

Катерина Іванівна заглядала в кошик з брудною білизною, наставляючи, що від чого прати окремо. Могла витягнути звідти Улянин чи синів одяг і принести в кімнату до гостей, кажучи, що це краще випрати руками.

Уляна тоді червоніла до коренів волосся і готова була провалитися крізь землю.

Пробувала Уляна поговорити і з чоловіком, але Роман вважав, що мама хоче їм добра, ось вона і піклується про них: то зелені принесе з ринку, то пиріжків домашніх.

– Вона тебе завжди так нахвалює, а ти все незадоволена! Ну це мама моя, я не можу їй вказати на двері, – відповідав Роман.

Ага, хвалить! Так хвалить, що краще б лаяла, думала Уляна. За півроку щоденних інспекцій всі нерви молодої дружини були на межі.

Подружки радили відвадити свекруху, рішуче і назавжди. Але як відвадити? Та й Роман горою вставав на захист матері. Виходу молода жінка не бачила. Що ж тепер, через нахабну і лукаву свекрухи розлучатися, чи що?

Вихід знайшла двоюрідна сестра Ірина, яка приїхала до Уляни на кілька днів. У свекрухи якраз завівся наречений, представницький такий сивочолий чоловік. Вона всерйоз збиралася влаштувати з ним особисте життя за всіма правилами, з росписом і маршем Мендельсона. А що, жінка самотня, вдова, симпатична, сина виростила, має право.

Через зміни в особистому житті Катерина Іванівна, щоправда, звичок не міняла, Улянку приїжджала інспектувати з тією ж регулярністю. Іринка її і надоумила заявитися до Катерини в гості, коли там буде її чоловік.

Одного дня, після ранкового візиту свекрухи, коли Роман був на роботі, а вона завбачливо взяла відгул, Улянка в обід і поїхала до Катерини Іванівни.

Свекруха була ошелешена візитом невістки, але двері відкрила, а Уляна давай щебетати і по кімнатах пурхати, не забувши і з кавалером Катерини привітатися:

– Ой, Катерино Іванівно, як у вас добре, як чистенько і затишно! Я ось завжди з Вас приклад беру, але у мене так не виходить. Не квартирка, а любовне гніздечко, ось тільки я ж говорила, що не можна сидячи на дивані чай з печивом пити, так і є – крихти під диваном залишилися і пляму на оббивці не вивели. А квіточки як пишно цвітуть у Вас, краса! Ось тільки засохлі пелюстки в батареях так з зими і залишилися. А ванну Ви чим відмиваєте? Ні, я вважаю за краще інший засіб, бачите, у вас унітаз весь в іржі і стіна в білих смугах…

Свекруха навіть слова не могла вимовити, тільки почервоніла і не знала куди подітися перед своїм чоловіком.

А Уляна на прощання вручила свекрусі пачку солі зі словами: «Мабуть, знову купити забули, знову доведеться ввечері по сусідах бігати. так я ось прпо вас подбала!»-  і гордо пішла.

Катерина Іванівна з того дня приїжджати до них без запрошення перестала. А на весіллі свекрухи, на якому вони гуляли через два місяці, наречений, Валерій Степанович, підморгнув Улянці, як своїй, зі словами, що Улянкин спосіб і його доньці в боротьбі з її свекрухою дуже став у нагоді.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело