Ми з Любомиром купили цю квартиру в іпотеку. Довго робили ремонт, хоча ні, не робили, а робила, всі справи лягли на мої плечі, Любчик же займався фінансуванням моїх забаганок. Заїзд припав на вересень місяць, і за збігом обставин чоловік в цей час був у закордонному відрядженні. Оскільки будинок у нас новий, на вході сидить консьєрж. Чесно, весь час коли заходила в свою ж квартиру, почувалась ніби п’ятнадцятилітня студентка

Ми з Любомиром купили цю квартиру в іпотеку. Довго робили ремонт, хоча ні, не робили, а робила, всі справи лягли на мої плечі, Любчик же займався фінансуванням моїх забаганок. Заїзд припав на вересень місяць, і за збігом обставин чоловік в цей час був у закордонному відрядженні. Оскільки будинок у нас новий, на вході сидить консьєрж. Чесно, весь час коли заходила в свою ж квартиру, почувалась ніби п’ятнадцятилітня студентка.

***

Прийнято вважати, що консьєрж в будинку – це модно і круто. Але чомусь консьєржі поводяться найчастіше як вахтери. І не розуміють, що не так. У нашому житловому будинку консьєрж є, відразу два: дядечко і жіночка. Дядечко ніколи не задає зайвий питань, відкриває кнопочкою двері, якщо бачить у вікно в своїй будці, що ти стоїш і шукаєш ключі, і все. Тобто, нічого корисного не робить, але хоча б і не заважає жити. Зате жіночка, пильнує в усі очі. Точніше, робить вигляд, що пильнує.

Всіх мешканців (власників і немає) вона записує в великий зошит з телефонними номерами та номерами машин, двері нікому не відкриває, навіть якщо знає, що це “свій”, сидить і дивиться у вікно як ти з пакетами зубами дістаєш ключі, зате регулярно йде на “обід”, “обхід поверхів”, “поливати квіти” і просто так йде, обіцяючи скоро повернутися.

Мені начебто не 17 років, я живу не в студентському гуртожитку, але кожен раз, коли заходжу додому мені не по собі від її погляду, я з подивом чекаю, що вона запитає на цей раз. Тому що вона запитує завжди! Запитує так, як ніби вона президент України.

Коли я заїхала в цю квартиру мій чоловік був у відрядженні, і я не “записалася”, що, мовляв, ми люди сімейні. І коли він приїхав, то кілька разів проскочив повз, потім пару раз назвав номер квартири, а в черговий раз консьєржка раптом зловила мене на вході і строго запитала: “А хто це до тебе ночувати ходить?”. Я так розгубилася від нахабства, що зам’ялася і не відразу відповіла.

І консьєржка строго продовжила, що, мовляв, не треба тут ось цього всього, щоб ночувати всякі чужі ходили. Вийшла я з під’їзду і розревілася від образи, тому що як же так, доросла я людина начебто, а ця бабуля за мої ж гроші лізе в моє особисте життя. Потім чоловік, звичайно, “записався”, але осад залишився. В черговий раз, коли ми поїхали в поїздку за кордон годин в 5 ранку у мене пролунав дзвінок. Я взяла слухавку і сувора консьєржка повідомила, що це вона, просто вона помітила, що нас довго немає, а тут люди шукають квартиру.

Потім вона обурилася, що ми виявляється в поїздці, а їй нічого не повідомили. Я б могла зрозуміти, якби ця пильність хоч до чогось приводила. Але по факту – толку від цього немає. Коли в її зміну в під’їзді з’явилася калюжа з вельми специфічним запахом вона відповіла, що нічого не знає, і у неї був обід, а вечорами пару раз траплялися і досить маргінальні люди, які зайшли чи то погрітися, то чи посидіти, повеселитися. Загалом, максимально безглуздий персонаж. Але ж прикро, що на наші гроші це все відбувається.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело