Лесі було вже за тридцять, коли вона вся в сльозах прибігла до свого Юрчика, і повідомила, що скоро в них буде дитина. – А чого сльози, Люба? – Мені не можна! В нашій родині ці справи погано закінчуються. – Не накручуй себе. Все буде добре. Я підшукаю найкращу клініку. – В назначений час на світ з’явилася Яринка. І все було ніби й добре. Біда прийшла в день виписки

Лесі було вже за тридцять, коли вона вся в сльозах прибігла до свого Юрчика, і повідомила, що скоро в них буде дитина. – А чого сльози, Люба? – Мені не можна! В нашій родині ці справи погано закінчуються. – Не накручуй себе. Все буде добре. Я підшукаю найкращу клініку. – В назначений час на світ з’явилася Яринка. І все було ніби й добре. Біда прийшла в день виписки.

***

Леся народила Яринку, коли їй було вже 32 роки. Це були перша дитина, i пройшло все не дуже легко. Леся ніяк не очікувала, що все буде саме так.

У свої 32 їй вже хотілося спокійного розміреного життя. Втім, і жила то вона завжди одна, з хлопцями майже не зустрічалася. Їй було не цікаво крутити любов. Вона більше була домашньою, любила читати книги, дивитися фільми про чуже кохання. Сама ту саму любов вона не хотіла.

“Щоб потім тривожити собі душу і бігати по форумах в надії на пошук відповіді на свої питання? Нізащо!”

– міркувала Леся.

Доля розпорядилася інакше. В один із днів, коли Леся йшла з бібліотеки, набравши черговий стос книжок, в неї врізався хлопець на скейті.

– Ой, дівчино, вибачте будь ласка.

– Нічого! – нервово відповіла Леся, збираючи казенні книги з землі.

– Давайте я вам допоможу.

– Уже допомогли – як і раніше намагалася грубити Леся. Книги були зібрані за дві секунди.

– Чи можу я запросити настільки симпатичну дівчину в кафе, щоб загладити свою провину.

Леся розгубилася, вона не знала, як себе вести, але швидко згадала, що героїні її романів в цьому випадку починали кокетувати.

– Спробуйте… – посміхнулася Леся.

– Домовилися. Пройдемо, пані.

Юра ніби знав, що вона читає любовні романи – пані. Хоча, чому дивуватися, він же їх тільки що зібрав з землі. Так зав’язався їхній роман. Перша зустріч у них трапилася тільки через пів року. Юра і не наполягав, йому дуже сподобалася Леся і він вже через 3 місяці зробив їй пропозицію.

– Я чекаю дитину! – витріщилася на майбутнього батька Леся.

– Клас! – закрутив Лесю її хлопець.

– Ти не розумієш… мені не можна народжувати.

– Чому? – мовив Юра

– У мене в роду всі жінки мають проблеми під час цього процесу.

– Це збіг, не думай про погане, Лесю. Ми виберемо найкращу клініку.

Народження дитини пройшло благополучно. А перед випискою Лесі стало погано, пішли ускладнення. Її хвилювання виявилися пророчими.

– У них всі по жіночій лінії йшли навіки. – нарікала сусідка, допомагаючи Юрію по дому.

– Вона ж мене попереджала. –  мовив Юра.

– Не муч себе, хлопче. Ніхто не винен. У тебе тепер є дочка. Тобі її потрібно ростити. Дочку Юра обожнював. Так і пролетіли 3 роки. Леся пішла в сад.

– За тобою приходить тільки тато, а мама де? – любопитно запитували діти.

– Моя мама ангел. – говорила гордо Леся. – вона людям допомагає.

Юра відразу навчив Лесю правильно сприймати ситуацію, і розповів, що ангелом дозволяють бути тільки самим добрим людям на світі. Ось така історія! Навіть в таких ситуаціях часом так важлива мудрість батьків з тим, щоб діти росли з почуттям захищеності.

Всім батьківської мудрості.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело