МИ ПРИЇХАЛИ В СЕЛО ДО СВЕКРУХИ, І ВОНА ЗНОВУ ЗА СВОЄ: – ОСЬ ТИ НІЧОГО НЕ РОБИШ, А ТАНЯ – ІНША НЕВІСТКА, І КОРОВУ ПОДОЇТЬ, І КУРЧАТ НАГОДУЄ, І ГОРОД СКОПАЄ, І УРОЖАЙ ЗБЕРЕ. ТАНЯ З ТОГО СЕЛА, ЩО І МОЯ СВЕКРУХА, ТАМ НАРOДИЛАСЯ, ТАМ І ЖИВЕ. НУ ТАК ЦЕ НОРМАЛЬНО, ДЛЯ ТИХ, ХТО З ДИТИНСТВА ДО ЦЬОГО ПРИВЧЕНИЙ. А Я НАРОДИЛАСЯ І ВИРОСЛА В МІСТІ, І НІЧОГО НЕ ХОЧУ ЗМІНЮВАТИ

Дві невістки… У моєї свекрухи двоє чудових синів. Різниця у віці між ними 2 роки. Старший син – мій чоловік. Молодший теж не відстає – теж невдовзі після старшого одружився.

Святкували ми весілля приблизно в один і той же час, справили чудово, весело погуляли!

Ми з дружиною брата мого чоловіка малят носили теж майже одночасно, якось у нас майже все синхронно виходило.

Ну одне, що нас сильно відрізняло з дружиною брата – вона сільська дівчина, а я з міста. Причому вона з того села, що і батьки її чоловіка. Та й сам чоловік, власне.

А я міська, ну так вже склалося, все, що стосується села – мені чуже. Причому, я не вважаю, що це мій недолік, або взагалі недолік. Така у нас сім’я, нічого не поробиш.

Заміський відпочинок для мене асоціюється хіба що зі словом «дача», там я можу відпочити, але нічого більше. Зате дружина молодшого, Таня, все життя в селі, і народилася там, тому природно, що вона, і «корову подоїть, і курчат нагодує, і город скопає, і урожай збере». Ну так це нормально, для тих хто, з дитинства до цього привчений.

А свекруха моя, Марія Павлівна, під час будь-якої можливості вважає своїм обов’язком мене вколоти цим:

«А ось Таня корову допомогла вигнати і подоїла!» (А я корів неймовірно боюся, я до них ближче ніж на 20 метрів не підійду!).

«А ось Таня город нам помагала орати і помідори садити!» (Це на 16-тому тижні!)

«А ось наша Таня всюди з чоловіком ходить, ні на крок не відстає!» (А я не хочу спостерігати в сільському клубі на те, хто там що робить, я краще вдома «Новини» подивлюся чи книжку почитаю).

Загалом, постійно вона мені її протиставляє, завжди Таня хороша, а я «не зрозуміло хто». А я переживаю, мені неприємно це порівняння не на мою користь, тим більше я вважаю себе нормальною дружиною, у мене теж завжди вдома і порядок, і приготовлено, і випрано.

Ну не вмію я за коровою прибирати і в землі колупатися, так що тепер – не любити мене за це все життя?

Не знаю навіть, може дарма хвилююся, може і не варто на це звертати увагу, ну хай свекруха собі бурчить під ніс, а я все одно житиму, як звикла. Та й якщо добре в цьому розібратися, кому в наш час дуже потрібні навички – вміти доїти корову?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.