Я ДУЖЕ НЕ ЛЮБИЛА СВОЮ НЕВІСТКУ, ДРУЖИНУ СТАРШОГО СИНА. ВОНА НАРОДИЛА ДИТИНУ, ПОТІМ ДРУГУ І НА РОБОТУ ВИХОДИТИ НЕ ПОСПІШАЛА. ВИПРАВДОВУВАЛА СЕБЕ, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ БУДИНКОМ. БУДИНКОМ ВОНА, ЗВИЧАЙНО, ЗАЙМАЛАСЯ. У КВАРТИРІ ЧИСТО, ЇЖА СМАЧНА, ДІТИ ВІДВІДУЮТЬ ГУРТКИ. АЛЕ СИН ПРАЦЮВАВ БЕЗ ВИХІДНИХ І СВЯТ, ЇХАВ НА РОБОТУ РАНО, ПОВЕРТАВСЯ ПІЗНО. ЗАТЕ ДАША ВІЧНО СВІЖА, В ДОРОГИХ ОБНОВКАХ, З МАНІКЮРОМ І ЗАЧІСКОЮ. АЖ ПОКИ Я НЕ ПОБАЧИЛА ДРУЖИНУ МОЛОДШОГО СИНА

Я дуже не любила свою невістку, дружину старшого сина. Вона народила дитину, потім другу і на роботу виходити не поспішала. Виправдовувала себе, що займається будинком. Будинком вона, звичайно, займалася. У квартирі чисто, їжа смачна, діти відвідують гуртки. Зате син працював без вихідних і свят, їхав на роботу рано, повертався пізно. Зате Даша вічно свіжа, в дорогих обновках, з манікюром і зачіскою. Аж поки я не побачила дружину молодшого сина

У мене два сини Андрій і Артем. Обидва дорослі, одружені. Різниця між ними лише три роки, а живуть зовсім по-різному. Я вважаю, що справа в їхніх дружин. За матеріалами

Андрій – мій старший син. Зі своєю дружиною Дашею він зустрічався рік. Даша мені не подобалася.

Вона не давала моєму синові проходу, постійно надзвонювала і чогось вимагала. Але Андрій любив її, виконував всі прохання, допомагав їй і її батькам, будучи навіть хвopим або сильно втомленим.

Я була проти їхнього шлюбу, Даша занадто вимоглива і егоїстична, перетворювала Андрія в підкаблучника і намагалася побільше з нього вимагати.

Але Андрій був закоханий і піддався її впливу. У шлюбі апетити Даші тільки виросли, і вона вимaгала все більше. Вона народила дитину, потім другого і на роботу виходити не поспішала.

Виправдовувала себе, що займається будинком. Будинком вона, звичайно, займалася. У квартирі чисто, їжа смачна, діти відвідують гуртки. Зате син працював без вихідних і свят, їхав на роботу рано, повертався пізно. Він директор фірми, дуже багато працює і несе велику відповідальність.

Син хоч і багато чого досяг, але часто був утомленим і напруженим. Зате Даша вічно свіжа, в дорогих обновках, з манікюром і з зачіскою. Мені така розстановка сил не подобалася. Але тільки до тих пір, поки я не побачила дружину молодшого сина.

Артем познайомився з дівчиною, набагато молодша за нього. Наташа, так звуть дівчину, спочатку мені сподобалася. Скромна, ввічлива, доброзичлива, дуже симпатична. Але виявилося, що перше враження оманливе.

Дівчина виявилася не скромною, а дуже закритою, про таких кажуть сама собі на умі. Заміж вона не хотіла. Коли я акуратно питала їх, коли ж буде весілля, вони з Артемом в один голос стверджували, що їм цього не потрібно.

Адже роки йдуть, синові потрібно заводити сім’ю. Через кілька років відносин, пара все таки вирішила одружитися. Артем і Наташа зняли квартиру, почали жити разом. Я стала заїжджати до них в гості і дізнаватися свою невістку краще.

З кожним разом я розчаровувалася все більше. Наташа абсолютно не була господинею і відверто плювала на домашнє вогнище. Особливої ​​турботи про сина вона не проявляла. Треба сказати, що вона не була дбайливою навіть, коли вони зустрічалися.

Але я все списувала на те, що вони не одружені. На мої зауваження Наташа реагує холодно, з абсолютною байдужістю, ніби мова не про неї, а про сусідку знизу.

Артем і Наташа ведуть окремий бюджет. Вони вносять рівну суму для загальних витрат – на квартиру, комуналку та продукти, інше залишають собі. Наташа багато працює, у вихідні її практично немає вдома, Артем наданий сам собі.

Я відчуваю, що син занудьгував. Ніяких чоловічих справ по дому не робить, діти не плануються, на роботі ніякого руху. Як сидів сім років тому на посаді менеджера середньої ланки, так до сих пір і сидить.

А Андрій за цей час став директором, змінив кілька машин, у нього двоє прекрасних дочок. У нього повноцінне, цікаве, забезпечене життя. А Артем засів зі своєю Наташею, яка ніяк не направляє свого чоловіка до успіху, і з якої немає загальних цілей. Таке відчуття, що кожен живе сам по собі.

Тоді я і зрозуміла, як багато в житті чоловіка залежить від жінки поруч. Саме жінка робить свого чоловіка успішним і робить його життя повноцінним.

Андрію дуже пощастило з Дашею, і тепер я відчуваю провину перед нею за те, що колись засуджувала. Сподіваюся, Артем теж зробить правильні висновки і знайде жінку, з якою побудує щасливе життя.

Фото ілюстративне, з вільних джерел