У мене дві вже дорослі донечки, з різницею в два роки. Вони навіть в один клас ходили. Я пишалася, що в дівчаток настільки хороші відносини. Коли Руслана з Лілею вступили до університету, то стали жити в гуртожитку. На вихідних до мене завітала старша Руслана. По обличчю я одразу ж зрозуміла – закохалася. Вона показала фото. Ми разом все обговорили. А на наступний раз приїхала і Ліля. В мене просто немає слів. Як так могло статися?

У мене дві вже дорослі донечки, з різницею в два роки. Вони навіть в один клас ходили. Я пишалася, що в дівчаток настільки хороші відносини. Коли Руслана з Лілею вступили до університету, то стали жити в гуртожитку. На вихідних до мене завітала старша Руслана. По обличчю я одразу ж зрозуміла – закохалася. Вона показала фото. Ми разом все обговорили. А на наступний раз приїхала і Ліля. В мене просто немає слів. Як так могло статися?

***

Руслана та Ліля завжди були кращими подружками.

Вони народилися з різницею в два роки, одна пішла в школу в 6, інша в 8 і потрапили в один клас.

Вчилися разом до 5-го, потім їх розвели по різних класах, і дружба стала вичерпуватися. Я була рада цьому. Не подумайте поганого, я хороша мама і рада, коли дочки ладнають. Але коли одна постійно повторює за одною створюється дуже дивне враження. А так у них стало складатися щось своє, відмінне один від одного.

Руслана стала носити сукні, спідниці і практично повністю відмовилася від штанів. Дорослішаючи почала захоплюватися макіяжем і навіть підробляла з 10-го класу цим.

А ось Ліля навпаки більше була схожа на пацанку, але природної краси не втратила. Мої дівчатка закінчили школу і вступили до одного інститут, але на різні факультети. Одна на факультет іноземних мов, інша вважала за краще маркетинг і рекламу.

Вони навіть жити в одній квартирі не захотіли. Я пояснила, що дві орендувати не зможу, але дівчатка просто перейшли в гуртожиток, потім стали брати вечірні зміни і самі зняли собі по кімнаті, хоч і в різних частинах міста. Вони бачилися, спілкувалися, підтримували одне одного, але від колишньої дружби навіть сліду не залишилося. Руслана все більше захоплювалася хлопчиками, Ліля занурювалася в наукову діяльність інституту.

Потім Лілю майже на пів року відправили в одну країну, а Руслана пішла на стажування в велику маркетингову компанію. Вони були на третьому курсі, але я шалено пишалася своїми дівчатками. Адже вони вже починають чогось досягати в житті.

Якось увечері приїхала Руслана, щоб поговорити, погостювати і вранці повернутися додому. Вона сказала, що познайомилася з хорошим хлопцем. Я зраділа, просила показати фотографію. Чоловіка не можна було назвати красенем, але Руслана видно закохалася в нього, перераховуючи гору позитивних якостей. Я їй пояснювала, що, коли закоханість пройде, вона помітить і негативні риси характеру – Руслана погодилася і сказала, що готова прийняти їх, адже і у неї характер не цукор.

Даремно вона так, як раз у неї характер саме “цукор”. Ми базікали весь вечір, вона розповідала про нову роботу, стажування, що їй обіцяють оплатити круті курси після працевлаштування. Вона виглядала щасливою, і я була тільки рада за неї. Зараз не у всіх життя так швидко і добре налагоджується, а тут так добре склалося. Але дівчатка для цього багато працювали і просто отримали по заслугах. Тому що їх шлях легким назвати було не можна.

Через тиждень приїхала Ліля і також просто поговорити. Дівчата нерідко приїжджають до мене. Вона розповідала про їхні зустрічі з Русланою, посиденьки, про наукову діяльність в інституті і майбутню роботу. Потім Ліля сказала, що їй дуже подобається один чоловік, але вона поки не домоглася його уваги. Я не вчу дівчаток, мовляв чоловік повинен домагатися, якщо людина подобається, то можна і самій зробити перший крок. За описом я впізнала того ж чоловіка, що описувала Руслана, але не повірила.

Ліля показала фото, і я точно його впізнала. І якщо Руслана показувала їх спільні щасливі знімки, то Ліля просто показала його фото в соціальній мережі. Я їй сказала про Руслану, і Ліля сказала, що в курсі цього, але відступати не має наміру. Я тоді дуже сильно здивувалася, адже вони рідні сестри. Руслана навіть бідкалася мені, що не хоче ображати сестру, але Богдана віддавати не має наміру, що любить його і хоче жити з ним. Але Ліля все-таки перейшла в наступ і щось зробила, після чого Руслана перестала з нею спілкуватися – зовсім.

Я дзвонила їм обом, але вони приховують правду. Богдан дійсно більше орієнтований на Руслані, вони зустрічаються, він зробив їй пропозицію. Але Ліля не поступається сестрі і насідає на нього, що вже через чур. Затримується в інституті, заходила в гості до Руслани, коли вони ще спілкувалися, вони з Богданом вже живуть разом.

Мої дочки ділять одного чоловіка. Я навіть не знала, як все це припинити, стільки раз розмовляла з ними. Але Богдан сам все припинив, одного разу просто відшив Лілю при всіх, досить грубо і в переповненому торговому центрі.

Моя дочка відразу охолодила запал і перестала бути такою напористою. Сподіваюся, що вона все зрозуміла. Її сестра скоро вийде заміж, пора відпустити цього чоловіка. Адже ще багато навколо тих, хто може стати для неї гідною парою.

Чи не так?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело