Півроку тому сталося диво: припинилося практично щоденне ходіння свекрухи і її дочки в наш з чоловіком будинок. Спочатку я зраділа. Але потім, подумала: не спроста це, ой як не спроста

Півроку тому сталося диво: припинилося практично щоденне ходіння свекрухи і її дочки в наш з чоловіком будинок. Спочатку я зраділа. Але потім, подумала: не спроста це, ой як не спроста.

Я постійно чекала якогось підступу, але все було спокійно. На сімейних святах вони все так же шкірились і про щось хихикали.

Приблизно раз на місяць ми з чоловіком їздимо в село до моїх батьків. Мама постійно підкидає нам м’ясо, овочі та мед. Ми відмовлялися, але нам все одно впихають з собою продукти.

Нещодавно я завагітніла, у мене почався настільки моторошний токсикоз, що я пішла на лікарняний. Природно, ніяких поїздках в село мови і бути не могло.

Коли чоловік був на роботі, в двері подзвонили. Це був мій троюрідний брат, Мішка, з величезними сумками – моя мама попросила його передати. Звоніти і попереджати маму, мабуть, не навчили. Я проводила брата в кухонну зону (у нас невелика студія), і запропонувала йому попити чай.

За чаєм я дізналася останні новини про життя родичів і отримала запрошення на весілля Мішки. Коли брат сказав про весілля, я його обняла і поцілувала в щічку.

З приходу Мішки не минуло й сорока хвилин, як в квартиру увірвався чоловік з дикими очима в компанії своїх неадекватних родичок. Чоловік кинувся з кулаками на Мішку, сестра чоловіка вчепилася мені у волосся. Все це супроводжувалося криками свекрухи:

– Я ж тобі казала: це не твоя дитина. Казала, що дружина твоя – гуляща. Ось і доказ: ти на роботу, вона мужика додому притягла.

Свара закінчилася тим, що Мішка відбився від мого чоловіка і відтягнув від мене його ненормальну сестричку. Коли всі заспокоїлися і розібралися, хто є хто, чоловік вибачився. А ось його родички акуратненько, уздовж стінки, скрадались до виходу. Але були зупинені чоловіком:

– А звідки ви взагалі знаєте, що до нас додому прийшов чужий мужик?

Вони злодійкувато переглянулися, але не поспішали відповідати. Мене теж здолала цікавість:

– В якому сенсі – вони знали? – поцікавилася я у чоловіка.

– Подзвонили мені, давай кричати, що своїми очима бачили, як до тебе коханець прийшов. Ось я і приїхав. Тут, біля під’їзду з ними зустрівся, ми піднялися. Далі ти знаєш.

Мене, як і чоловіка, теж дуже цікавило їх джерело інформації.

– Камера, – ледь чутно пропищала свекруха.

– Яка камера, мамо? – насупився чоловік.

– Сестра твоя камеру у вас поставила. Он, на гардині висить.

Нагадаю, у нас з чоловіком невелика студія: холодильник стоїть поруч з ліжком. Ми адже ходили не зовсім одягнені, виконували подружній обов’язок, в носі колупатися, в кінці кінців. І вони все це бачили? Ну звичайно, саме тому вони і перестали до нас ходити. Навіщо? Якщо вони зробили нас головними героями свого особистого реаліті-шоу.

Чоловік виставив своїх родичок, Мішка теж вирішив попрощатися. Ми з чоловіком залишилися удвох.

Ми обоє відчували себе досить паршиво. Уявіть, якщо ви дізнаєтеся, що за вами підглядають? І не просто підглядають, а стежать протягом тривалого часу у вашій же власній квартирі. Повірте на слово, дуже мерзенне відчуття.

Чоловік встав на табуретку, щоб обшукати гардину. Камера висіла в кутку, прямо над комп’ютерним столом. У нас темні важкі штори.

Провід від камери тягнувся за шторкою до мережевого фільтру. Мережевий фільтр знаходився між столом і стінкою, туди був підключений комп’ютер – ми туди не лазили. Найбільш прикрим було те, що камера працювала від нашого вай-фаю.

Ми з чоловіком не довго думали над тим, як покарати любительок пхати свого носа в чуже життя. Ми вирішили взяти з них гроші за моральну шкоду, пригрозивши судом. Звичайно, чоловік би туди не пішов, але ж вони цього не знали.

Забравши гроші, чоловік їх послав. Так їм і треба. А то розумні які – камеру в чужій хаті повісити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело