Одного разу зранку я збиралася на роботу і свекруха запитала мене, чому у нас порожній холодильник. Увечері я тягла додому кілька величезних пакетів з продуктами, все було куплено за мої кошти

 

– А коли у тебе зарплата? – пожвавилася зовиця.

– Так через два тижні!

– Як, через два тижні? – невдоволено вигукнула Надія Олегівна. – А жити ми на що ці два тижні будемо?

– Але у нас же все є! Тільки на хліб і потрібно! Вже на хліб знайдемо! Тим більше, ми з Андрієм все одно постійно на роботі – нам багато не треба!

– Андрію! – звернулася Надія Олегівна до сина. – Твоя дружина на шию до твоїх батьків хоче сісти!

– Так з якого дива, мам? – заперечив Андрій. – Вона всю зарплату на нас же і витратила – звідки у неї гроші? Та й я свою недавно тобі віддав. Що вже на хліб не знайдеш?

– Я дочці допомагаю! У неї діти! І зауваж, вона окремо живе, не з мамою, як ти!

Вранці, збираючись на роботу, я знову отримала список від Надії Олегівни. Все як завжди: весь набір продуктів і побутової хімії, який я купувала на минулому тижні.

Я пішла на кухню, відкрила холодильник, і побачила, що він порожній. У ящиках для круп і макаронів теж було порожньо. Побутова хімія зникла без сліду.

Відразу було зрозуміло, що свекруха все віддала своїй доньці.

– Ти що рідній сестрі продуктів пошкодував? Я їй все віддала – їй потрібніше, у неї діти маленькі! – виправдовувалася свекруха перед моїм чоловіком.

Я кинулася збирати речі. Андрій пішов за мною.

– Ну почекай! Давай якось це вирішимо! Давай зробимо з мамою окремий бюджет!

– Ні! Спасибі! Даремно я погодилася жити у твоєї мами. Якщо ти зі мною – збирайся. Якщо ні – я піду одна! Але твоїх родичів я забезпечувати не маю наміру!

Андрій мене спочатку не підтримав, я пішла одна. Зняла собі невелику квартирку поруч з роботою і подала на розлучення.

Якось повертаючись з роботи, я помітила знайому постать. Андрій. Він сказав, що теж хоче спробувати пожити без родичів.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩