Валентина Сергіївна сиділа над відкритим подарунком і плакала. Сьогодні їй виповнилося 60 років і вона чекала якого завгодно презенту, але тільки не такого

 

Валентина Сергіївна ввела в рядку пошуку «Таїланд» — цього її вже діти навчили. І її погляду відкрилося стільки чудових картинок, що у неї аж серце защеміло. Найкрасивіші вона роздрукувала на принтері, подарованому їй випускним четвертим класом вісім років тому і розвішала на стіні. З тих пір вона почала збирати гроші на путівку, розглядаючи картинки в інтернеті і мріючи. Вона вже майже накопичила, аж раптом її чоловік, Семен, впав і терміново потрібна була операція, вона нічого, як слід і не зрозуміла, віддала всі гроші, що були, не шкодуючи ні про що. Все пройшло успішно, чоловік видужав, але працювати вже не міг — вийшов на пенсію. Тому гроші збирати стало набагато складніше.

За вікном сріблився лютий, був звичайний робочий день — четвер. Але для Валентини Сергіївни не зовсім звичайний — сьогодні їй виповнювалося 60 років. Вона спекла торт для колег, купила цукерок, щоб почастувати своїх першокласників і нав’ючена прийшла до школи. Біля кабінету її чекав натовп.

Пустотливий Олежко Савчук і його мила донечка Маринка, найкращий стоматолог у районі Олена Петруняк, усміхнений на весь рот Володимир Якимов і багато хто ще — всі були тут. В руках у Володі був величезний букет лілій — треба ж, пам’ятає її улюблені квіти. А Оленка простягнула їй невеличкий упакований подарунок.

Валентина Сергіївна зайшла в клас, розвантажила пакети, поставила квіти у вазу. Прийняла три десятки листівок від своїх учнів — похвалила їх за рівні літери і не забула вказати на помилки в словах. Нарешті, сіла за стіл і розпакувала подарунок. Усі скупчилися навколо неї і затамували подих. Валентина Сергіївна дістала з коробочки якийсь картонний листок, мабуть, сертифікат в магазин, як зазвичай. Почала уважно читати — краще б туди, де є посуд, його вона дуже любила. Але вперті букви довго танцювали перед очима, не бажаючи з’єднуватись в слова, немов вона на мить сама стала першокласницею. Нарешті, жінка прочитала. Це була путівка. На двох. В Таїланд.

Вона підняла свої здивовані очі. Що це, жарт? Володька посміхався, щось говорив і тикав товстим пальцем в путівку. Валентина Сергіївна дивилася на них усіх — таких рідних, її дітей, які так швидко виросли і стали хорошими людьми. І розплакалася, неабияк налякавши принишклих першокласників, і кілька поколінь своїх учнів. Олег приніс їй склянку води, Ліза-Луїза простягнула вчительці білу хустинку. Зрештою, вона заспокоїлася, вони всі почали сміятися і пити чай з принесеним тортом для колег. Доведеться на перерві бігти за магазинним. А через місяць, коли діти підуть на канікули, вони з Семеном полетять дивитися Таїланд. І будуть у неї висіти власні фотографії, а не чужі з інтернету.

Фото ілюстративне.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩