Сашко йшов з магазину задоволений. На здачу мама дозволила купити йому морозиво – фруктове. Із задоволенням злизуючи залишок морозива на паличці, Сашко наближався до дому. – Здрастуйте, баба Зіна, – чемно привітався він з літньою сусідкою. У Сашка в пакеті красувався пишний батон і пляшка молока

 

Сашко зрадів такому швидкому і легкому рішенню. Він тихо прошепотів бабі Зіні “дякую” і, підхопивши її молоко, попрямував на свій поверх. Баба Зіна, посміхаючись, махала йому вслід. Але, пройшовши кілька сходинок, Сашко раптом схаменувся:

-А ви, бабо Зіно? Як же ви?

-А що я? – запитала, як ні в чому не бувало, баба Зіна.

-Ну, а як же ваша каша?

-А я нині рис на водичці зварю. Це нічого. Іноді навіть корисно. Що ти, милий мій… Ти до мене заходь чай пити. Он цілий кульок у мене пряничків свіжих.

Сашку стало соромно. Він кивнув і поспішив додому.

Вдома мати помітила незвичайну задуму сина. Але розпитувати його не довелося. Сашко сам розповів матері про те, що трапилося.

Мама, як на диво, не сварила його. Вона обняла і сказала:

-Молодець, що не приховував від мене. А бабусі за її доброту подякувати треба. Вона дуже хороша людина.

Вирішено було зі скарбнички Сашка взяти монети і купити пляшку молока для бабусі Зіни. Так і зробив хлопчик. Він швидко сходив в магазин і приніс пляшку молока. Цього разу він ніс її в своїй сумці дуже обережно. Біля дверей баби Зіни Сашко зупинився, перевівши подих, потім постукав.

-Бабо Зіно, це вам. Я тепер обережно з продуктами, – промовив хлопчик неголосно, ніби знав таємницю, в яку була присвячена і баба Зіна.

Старенька посміхнулася і взяла молоко. Вона погладила Сашка по чубатий маківці і сказала:

-А на чай приходь, не соромся. Поговоримо. Фотографії тобі покажу.

Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩